Субота, 22 Липень 2017, 06:44
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Статті [4]
Загальнолюдські цінності у філософії [2]
Розкриття механізму впливу якості ювелірних виробів на здоров'я людини [3]
Дослідження хімічного складу сплавів золота [22]
Курсова робота з матеріалознавства та технології виробництва непродовольчих товарів на тему: "Дослідження хімічного складу сплавів золота (за матеріалами Державної пробірної служби Міністерства фінансів України)"
Порівняльні споживчі експертизи [1]
Статті по темі порівняльних споживчих експертиз
Наше опитування
У чому ви зберігаєте свої заощадження?
Всього відповідей: 49
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Публікації

Головна » Статті » Розкриття механізму впливу якості ювелірних виробів на здоров'я людини

Розкриття механізму впливу якості ювелірних виробів на здоров'я людини
Категорія: Розкриття механізму впливу якості ювелірних виробів на здоров'я людини | Додав: BigBoss (10 Грудень 2010) | Автор: Портянко Олександр Петрович E-mail WWW
Переглядів: 2461 | Коментарі: 1 | Теги: здоров'я, ювелірні вироби, Вплив, якості, механізм | Рейтинг: 5.0/1

ВСТУП

Якість – один з основних та визначальних показників, що впливають на вибір ювелірних виробів покупцем. Особливо це стало актуальним в наш час. Виробники ювелірних виробів, для підвищення конкуренто спроможності, намагаються постійно підвищувати якість своїх товарів. Адже тільки гарною репутацією, що формується за рахунок якості та надійності ювелірних виробів, можна здобути увагу покупців. Покупці ж в свою чергу ставлять все нові і нові вимоги до коштовних прикрас. В останні роки найбільш актуальними стають проблеми безпеки споживання товарів. Подібні вимоги висунуті тепер і до ювелірних виробів (рис. 1).


Рис. 1. Вплив ювелірних виробів на людину

Досить часто людина надає магічні властивості різноманітним предметам. У науковій літературі це називають фетишизмом. Фетишизм (фр. fetichisme) – одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи, які є нібито наділені чудодійною силою. Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів тощо. Зазвичай такі амулети и обереги – це вироби з коштовних металів та каміння. Оскільки ювелірна сировина вже наділена незвичайними фізичними та естетичними властивостями і завжди приваблювала людину грою світла своєрідним блиском. Виникнення фетишизму датується часами язичництва. Але відомі приклади поклоніння коштовним металам і ще в більш ранніх цивілізаціях. Ми можемо чітко прослідкувати розвиток фетишизму з стародавніх цивілізацій, проходячи через середні віки і аж до наших часів. Незважаючи на стрімкий розвиток новітніх технологій, настання комп’ютерної ери, людина і до тепер не втратила вірування у надзвичайні властивості коштовностей. Хоча зараз вони не мають такого явного вираження, як у стародавні часи, а перейшли на рівень підсвідомого. Людину ніби притягує до незвичайної краси ювелірних виробів. Коштовності залишаються ознакою добробуту, благополуччя, стабільним фінансовим інструментом накопичення.

Та чи так містичні надзвичайні властивості коштовностей як про них говорять? Розвиток технологій надав можливість в деякій мірі надавати виробам певних цілющих властивостей, розкрив механізми взаємодії коштовностей та людини.

Для прикладу можна навести широковідому дію срібла, яке знешкоджує хвороботворні мікроорганізми. Частково розчиняючись у воді, срібло утворює іони, що здатні вбивати хвороботворні мікроорганізми. Зараз на основі цього механізму виготовляють фільтри для очистки води у промисловості та побуті.

Новітні технології дозволяють надавати ювелірних виробам певного магнітного заряду, що позитивно впливає на організм людини. Можна виділити декілька видів впливу ювелірних виробів на організм людини. Зокрема: психологічний вплив та фізико-хімічну дію.

1. Психологічний вплив на людину

Людина отримує моральне задоволення від використання коштовностей, як декоративних прикрас. Можна відмітити, що навіть думка про володіння коштовними речами приносить людині моральну втіху, відчуття забезпеченості. Тобто коштовності викликають у людини позитивні емоції.

З іншого боку коштовності приносять і негативні емоції: страх втрати, сама страта коштовностей, їх знецінення та інші. Для людей з слабкою психікою втрата коштовностей може призвести остаточного психічного розладу. Можна навести приклад масового впливу коштовностей на психічний стан людей: інфляція національної валюти призводить до втрати усього накопиченого та заощаджено на протязі життя за рахунок власної праці. Звісно така ситуація негативно впливає на психіку людей. Який же вплив коштовностей? Коштовності, на відміну від валюти, з роками не знецінюються, а навпаки збільшують свою вартість. Інфляція не вплинула такою мірою на людей, котрі свої заощадження тримали в золоті і коштовностях.

2. Механічна та біохімічна дія на організм

Механічна та біохімічна дія (див. рис. 2) виробів з дорогоцінних металів на людину має більш глибокий та складний характер і відноситься до виробів, що безпосередньо контактують з тілом людини.

Рис. 2. Схема фізико-хімічного впливу

2.1. Подразнення нервових закінчень. У східній медицині здавна відомо, що подразнення нервових закінчень через нервові центри певним чином впливає на організм людини. У середньому на 1 квадратному сантиметрі шкіри знаходяться 2 теплових, 12 холодних, 25 дотикових, 150 больових рецепторів. Отже дотикові та больові рецептори переважають у складі шкіри, відповідно і зазнають найбільшого впливу. Персні, каблучки, браслети, ланцюжки постійно впливають на нервові закінчення фангів пальців, зап’ясть, шиї, подразнюючи їх. Це так званий точковий масаж. В літературних джерелах можна знайти велику кількість порад, щодо правильного носіння ювелірних прикрас:

«Для того, щоб активізувати біологічно активні точки, не обов’язково натискати пальцями, колоти голками або робити припікання – достатньо і легкого короткочасного контакту з прикрасами. До наших днів дійшли поради від давнього індійського вчення про те, які носити ювелірні вироби і навіщо.

Сережки у нижній частині мочки вуха допомагають регулювати активність головного мозку і покращують пам’ять.

Браслети, які надягають на руку між ліктем і плечем, впливають на рефлекторні точки, розташовані на меридіанах легенів і серця. Вони зміцнюють міокард. Браслети на зап’ястку регулюють функції жіночих репродуктивних органів.

Довге намисто активізує точки, пов’язані із серцем і легенями. Правильно підібране невелике намисто навколо шиї здатне полегшити роботу щитовидної залози.

Прикраси на талії впливають на точки, які пов’язані з роботою яєчників, матки, нирок і селезінки.

Золотий ланцюжок рятує від депресії, має тонізуючий вплив, рекомендується носити людям із захворюваннями серця. Срібні ланцюжки заспокоюють. Вважається, що носіння золота на правій руці продовжує життя на 10 – 20 років за умови, якщо власник прикраси намагається не робити в житті нічого лихого.

Срібні каблучки на лівій руці лікують гіпертонію, підвищують імунітет, нормалізують діяльність внутрішніх органів. Срібло покращує зір, допомагає роботі головного мозку і серця, лікує урологічні захворювання. Найновіші дослідження розкривають здатність цього металу лікувати тиреотоксикоз (підвищену активність щитовидної залози), діабет, хронічне запалення придатків, бронхіт, гастрит, захворювання кишечника і гіпофізу.

Але не забувайте знімати будь-які прикраси на ніч, біологічно активним точкам теж слід відпочивати, особливо від каблучок». [6]

Отже можемо зробити висновок про безпеку носіння ювелірних виробів та їх вплив на нервову систему.

2.2. Вплив на організм людини компонентів виробів з дорогоцінних металів

Наступною складовою механічного та біохімічного впливу є безпосередній вплив компонентів сплаву. Це є найцікавішим питанням, оскільки тільки зараз розвиток науки та техніки дав можливість ґрунтовно вивчити таку взаємодію з людським організмом.

2.2.1. Хімічні елементи в організмі людини. Як відомо, організм людини за хімічним складом містить майже всі елементи з періодичної таблиці хімічних елементів Д.М. Мендєлєєва. З 92 хімічних елементів, виявлених у земній корі, у складі живих організмів виявлено близько 70 хімічних елементів, 47 містяться в них постійно. Це так звані біогенні хімічні елементи. Їх значення визначається тим, що вони входять до складу клітин органів і тканин, а також біологічно активних речовин - ферментів, гормонів, вітамінів, білків, беруть участь у реакціях обміну. Баланс надходження цих речовин в організм зумовлює протікання багатьох біохімічних реакції, що зумовлюють стан організму. Це такі елементи, як кисень, вуглець, азот, водень, кальцій, фосфор, калій, сірка, хлор, натрій, магній, цинк, залізо, мідь, йод, марганець, вольфрам, молібден, кобальт, кремній. Роль і значення інших елементів вивчені недостатньо.

Усі біогенні елементи поділяють на макро-, мікро- і ультрамікроелементи.

Макроелементи містяться в організмі в кількості від 10−2% і вище. Макроелементи бувають основного і кислотного характеру. До основних відносяться кальцій, калій, натрій, магній, до кислих − фосфор, хлор, сірка.

До мікроелементів відносять залізо, мідь, цинк, кобальт, нікель, хром, марганець, молібден, йод, фтор, бром, кремній, алюміній, свинець і ін. Їх кількість в організмі складає від 10-3 до 10-5%.

Ультрамікроелементи – вольфрам, хром, нікель, цинк, барій, срібло і багато інших – складають біля 10-6% і менше.

Всі макро-, мікро- і ультрамікроелементи, що містяться в живих організмах, прийнято вважати мінеральними. Найбільше мінеральних речовин міститься в кістках (48-74% загальної маси) і хрящах (2-10%). Інші органи і тканини містять невелику кількість мінеральних речовин.

У клітинах і тканинах організму мінеральні речовини знаходяться як у вільному, так і у зв'язаному стані. У кістках, хрящах і дентині зубів, наприклад, вони знаходяться у формі міцних нерозчинних сполук - неорганічних солей карбонатної, фосфатної та інших кислот. У вільному стані, а також у формі іонів мінеральні речовини містяться в біологічних рідинах: крові, лімфі, травних соках.

Значна частина елементів входить до складу розчинних неорганічних сполук, які беруть участь у регуляції осмотичного тиску. Натрієві і калієві солі фосфатної і карбонатної кислот утворюють із білками тканин і крові буферні системи, беручи участь у підтриманні сталості рН середовища в тканинах і клітинах.

Іони неорганічних речовин визначають фізико-хімічні властивості колоїдів організму - явища гідратації, в'язкість, розчинність, здатність до набрякання й ін. Деякі мінеральні речовини, наприклад, сульфатна кислота, беруть участь у нейтралізації отруйних продуктів. Особливо велика роль хімічних елементів, які є активаторами чи паралізаторами дії ферментів або беруть участь у формуванні їх третинної і четвертинної структури.

Отже можемо відзначити важливість підтримання балансу надходження хімічних елементів в організм людини, оскільки будь-яке порушення негативно впливає на загальний стан організму. Шкідливі речовини, потрапляючи в організм навіть в невеликих кількостях, порушують його нормальну життєдіяльність і можуть привести до необоротних патологічних змін [3].

2.2.2. Важкі метали в ювелірних сплавах. Як відомо, ювелірні сплави містять у своєму складі декілька основних елементів(Ag, Au, Pt, Cu) та велику кількість домішок. Зазвичай, це – важкі метали. Зараз, поряд з широко відомими металами (свинець, ртуть, цинк, марганець, хром, нікель та ін.), все ширше застосовуються і рідкоземельні метали (берилій, літій, ванадій, титан, цирконій, вольфрам, талій, селен та ін.) для отримання сплавів із спеціальними властивостями, як каталізатори.

Важкі метали - це елементи періодичної системи з відносною молекулярною масою більше 40. Так склалося, що терміни "важкі метали" і "токсичні метали" стали синонімами.

На сьогоднішній день до важких металів відносять кадмій, ртуть, свинець, сурму. Діяльність значної частини з них в живих організмах можна оцінити тільки на "відмінно". Дійсно, важкі метали в іонній формі входять до складу вітамінів, гормонів, регулюють активність ферментів. Встановлено, що для білкового, вуглеводного і жирового обміну речовин необхідні Мо, Fe, V, Co, W, B, Mn, Zn; у синтезі білків беруть участь Mg, Fe, Cu, Zn, Mn, Co; у кровотворенні - Co, Cu, Mn, Ni, Zn; у диханні - Mg, Fe, Cu, Zn, Mn, Co. Справедливе твердження про те, що немає шкідливих речовин, є шкідливі концентрації. Тому іони міді, кобальту або навіть хрому, якщо їх вміст в живому організмі не перевищує природного, можна іменувати мікроелементами, якщо ж вони генеалогічно пов'язані із «заводською трубою», то це вже важкі метали.

Внесемо ясність у поняття "Важкі метали", оскільки його значення слід визначити чіткіше в наслідок неоднозначних оцінок, що зустрічаються в літературі. Термін "важкі метали" пов'язаний з високою відносною атомною масою. Ця характеристика зазвичай ототожнюється з уявленням про високу токсичність. Однією з ознак, які дозволяють відносити метали до важких, є їх щільність. У сучасній кольоровій металургії розрізняють важкі кольорові метали - щільність 7,14-21,4 г/см3 (цинк, олово, мідь, свинець, хром і ін.) і легкі кольорові метали - щільність 0,53-3,5 г/см3 (літій, берилій і ін.).

Згідно однієї класифікації, до групи важких металів належить більше 40 елементів з високою відносною атомною масою і відносною щільністю більше 6. По іншій класифікації, в цю групу включають кольорові метали з щільністю більшою, ніж у заліза (свинець, мідь, цинк, нікель, кадмій, кобальт, олово, сурма, вісмут, ртуть).

Згідно відомостям, представленим в "Довіднику по елементарній хімії" під редакцією А.Т.Пилипенко (1977), до важких металів віднесені елементи, щільність яких більше 5 г/см3. Якщо виходити їх цього показника, важкими слід вважати 43 з 84 металів Періодичної системи елементів. Серед цих 43 металів 10 володіють разом з металевими властивостями ознаками неметалів (представники головних підгруп VI, V, IV, III груп Періодичної системи, що є р-елементами), тому більш прийнятним був би термін "важкі елементи", але, як правило, в основному користуються загальноприйнятим в літературі терміном "важкі метали".

Таким чином, до важких металів відносять більше 40 хімічних елементів з відносною щільністю більше 6 г/см3. Число ж небезпечних забруднювачів, якщо враховувати токсичність, стійкість і здатність накопичуватися в зовнішньому середовищі, а також масштаби розповсюдження вказаних металів, значно менше. Подаємо біохімічну характеристику найпоширеніших важких елементів.

Свинець (Рb) – важкий метал. При температурі 400-500°С починає інтенсивно виділяти пари. Свинець і його з'єднання потрапляють в навколишнє середовище на підприємствах по виплавці свинцю, по виробництву акумуляторів, свинцевих фарб, по виробництву дротів і ін. У промисловому виробництві застосовуються з'єднання свинцю: сірчистий свинець, оксид свинцю (глет), свинцевий сурик, сірчанокислий свинець і ін.[3]

Свинець порушує роботу органів кровообігу і центральної нервової системи, системи травлення, обмінні процеси в організмі. Може накопичуватися в різних органах (кістки, мозок, печінка, м'язи), утворюючи т.з. «депо». Виділення свинцю з організму відбувається протягом тривалого часу (місяців, років).

Манган (Мn) - сріблястий метал з червоним відтінком. Поширені з'єднання мангану: оксид мангану, діоксид мангану, хлористий манган.

З манганом доводиться зустрічатися в металургійній промисловості (виробництво якісних сталей), скляній і хімічній промисловості, при зварці, здобичі і переробці марганцевих руд і т.д.

Манган і його з'єднання впливають на центральну нервову систему.[3]

Цинк (Zn). Шкідливою речовиною є оксид цинку - білий рихлий порошок. Оксид цинку може бути отриманий при окисленні цинку при його нагріванні вище температури плавлення (939°С).

При нагріванні цинку вище за температуру плавлення (939°С) утворюються пари цинку, які, з'єднуючись з киснем, утворюють оксид цинку (ZNO).

Контакт з оксидом цинку може відбуватися при виготовленні цинкових білил, литві латуні, її різці. Наслідки дії оксиду цинку на організм - явища лихоманки. Цинк в основному відкладається в печінці, підшлунковій залозі.[3]

Хром (Сr) – твердий блискучий метал. Застосовуються з'єднання хрому: оксид хрому, діоксид хрому, хромовий галун калійний і натрієвий та ін. Хром та його з'єднання застосовують в металургії, хімічній, шкіряній, текстильній, лакофарбовій, сірниковій та інших галузях промисловості. Вони всмоктуються через шкіру у вигляді розчинів. Можуть відкладатися в печінці, нирках, ендокринній системі, легенях, волоссі і ін. Хром і його з'єднання вражають слизисту оболонку органів дихання, шлунково-кишковий тракт, викликають виразки на шкірних покривах. Як алергени, вони викликають захворювання типу бронхіальної астми.[3]

Нікель (Ni) – сріблястий білий метал з коричневим відтінком. Знаходить застосування у виробництві нікелевої і хромонікелевої сталі, сплавів з міддю, залізом, як каталізатор, при нікелюванні металевих виробів в гальванічному виробництві та ін.

Нікель і його з'єднання викликають ураження органів дихання, шкірного покриву.

Хром, миш'як, нікель відносяться до канцерогенних і здатні викликати злоякісні пухлини в різних частинах тіла. Ці новоутворення можуть виникати і через значний період (декілька років) після припинення контакту з відповідними речовинами.[3]

2.2.3. Міграція компонентів сплаву. Усі хімічні речовини та елементи за ступенем небезпеки для людини поділені на чотири класи:

  • 1-й (надзвичайно небезпечні)
  • 2-й (дуже небезпечні)
  • 3-й (помірно небезпечні)
  • 4-й (мало небезпечні)

Перш за все для нашого дослідження представляють інтерес ті елементи, які несуть серйозну небезпеку з погляду їх біологічної активності і токсичних властивостей. До них відносять свинець, ртуть, кадмій, цинк, вісмут, кобальт, нікель, мідь, олово, сурму, ванадій, марганець, хром, молібден і миш'як(див. табл. 1). [7]

Таблиця 1. Біохімічні властивості важких металів

Властивість

Cd

Co

Cu

Hg

Ni

Pb

Zn

Біохімічна активність

3

3

3

3

3

3

3

Токсичність

3

2

2

3

2

3

2

Канцерогенність

0

3

0

0

0

3

0

Збагачення аерозолів

3

1

3

3

1

3

3

Органічна форма розповсюдження

3

3

3

3

3

3

3

Рухомість

3

1

2

3

2

3

2

Тенденція до біоконцентрації

3

3

2

3

3

3

2

Ефективність накопичення

3

2

3

3

2

3

3

Комплексоутворююча здатність

2

1

3

2

1

1

3

Схильність до гідролізу

2

1

3

2

2

2

3

Розчинність з’єднань

3

1

3

3

1

3

3

Час життя

3

3

3

1

3

1

3

СУМА

31

24

30

29

23

31

30

3 – висока, 2 – помірна, 1 – низька, 0 - відсутня

З таблиці 1 видно, що деякі важкі метали здатні накопичуватися в тканинах організму, наприклад, в печінці, утворюючи т.з. «депо». Через різні причини ці речовини з депо можуть надходити в кров і викликати отруєння організму. Ряд речовин (похідні бензолу та ін.) можуть утворювати «тимчасові депо», існуючі декілька днів або тижнів[3].

У таблиці 1 біохімічні властивості хімічних елементів оцінені за 4 бальною шкалою(від 0 до 3). Використавши звичайний метод суми отриманих балів можемо зробити висновок про біохімічну активність того чи іншого хімічного елементу. Як бачимо найбільшу біохімічну активність з наведених елементів мають кадмій та свинець. Відповідно, чим більша біохімічна активність хімічного елемента – тим вища швидкість його проникнення і взаємодія з організмом людини.

Закінчення статті

Всього коментарів: 1
1 Володимир   (30 Січень 2012 18:31)
Дуже дякую за цю статтю. Про золото мене цікавить, як воно впливає на наш організм.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]