Як уже зазначалось, в ювелірній промисловості чисте золото використовується рідко, в основному як сусальне для золотіння. Зазвичай, використовують сплави золота з міддю, сріблом, платиною, паладієм та іншими металами через те, що чисте золото дуже м'яке, маломіцне, має не дуже привабливий червоний колір.

З давніх часів благородні метали викликали захоплення людей, вони надавали їм магічних властивостей. Золото та срібло ще в давнину були відомі як матеріали, що піддаються художній обробці завдяки їх пластичності і, за необхідності, можуть бути прикрашені коштовними каменями, емаллю, черню. Висока вартість виробів з дорогоцінних металів визначається фізико-механічними властивостями безпосередньо сплаву, художньою, естетичною та колекційною цінністю виробу та має привабливі інвестиційні аспекти. Унікальні фізико-хімічні і технологічні властивості роблять їх незамінними в багатьох виробничих процесах. Ці ж особливості дорогоцінних металів широко використовуються при виготовленні ювелірних і побутових виробів. 

Зважаючи на все це, дослідження хімічного складу сплавів золота має дуже важливе значення для багатьох галузей народного господарства. Тому темою курсової роботи є вивчення методів дослідження хімічного складу сплавів золота.

Дорогоцінними або благородними називають вісім металів, що складають окрему групу. До них належать золото, срібло, платина а також метали платинової групи: паладій, родій, іридій, рутеній, осмій.

Перше місце серед усіх дорогоцінних металів посідає золото.

Золото - один із самих рідкісних металів, що зустрічаються в природі, а так як чисте золото не ржавіє, то його цілком можна назвати вічним металом. В наші дні золото - це най популярний метал, який використовується при виготовленні ювелірних виробів. Але, оскільки чисте золото дуже м'яке, то до нього зазвичай додають інші метали для того, щоб зробити його більш твердим і міцнішим на згині. Якщо проходить змішування двох, або більше металів, то кінцевий продукт називається сплавом. Метали, які додають до золота, називаються лігатурою[1].

Анотація

В статті наведено визначення і порядок ідентифікації комплектуючих деталей та матеріалів; окреслено місце комплектуючих деталей та матеріалів для виготовлення ювелірних виробів в УКТЗЕД; визначено та обґрунтовано критерії та показники ідентифікації; зазначено засоби та методи ідентифікації; наведено приклади проведення ідентифікації у складних випадках класифікації за УКТЗЕД комплектуючих деталей і матеріалів для виготовлення ювелірних виробів.

Нажаль, зараз тлумачення ідентифікації у нормативно-законодавчій базі за сучасними теоретичними поглядами та потребами не зовсім повне. Адже відомі випадки, коли споживну цінність товару визначають показників безпеки, довговічності, соціального призначення та інші, що не передбачені нормативною і супровідною документацією на даний товар. Непоодинокими є випадки відсутності взагалі нормативної та технічної документації, зразків для порівняння, тощо. Ознаки, за якими виріб відносять до однорідної групи товарів, безперечно залежать саме від виду об'єкта дослідження, його соціального та функціонального призначення, споживної цінності, розгалуженості класифікації тощо.

Отже, ідентифікація товару і далі визначення коду за товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності є дуже важливим для встановлення ставки мита та порядку митного оформлення. Саме це і обумовлює актуальність даної роботи.

Мета роботи – розробка критеріїв та показників митної ідентифікації комплектуючих деталей і матеріалів для виготовлення ювелірних виробів.

Об’єкт дослідження – комплектуючі деталі і матеріали для виготовлення ювелірних виробів.

Предметом дослідження є оцінювання комплектуючих деталей і матеріалів для виготовлення ювелірних виробів за критеріями та показниками з метою їх ототожнення та встановлення коду за УКТЗЕД.

Аннотация

В работе приведено определение и порядок идентификации комплектующих деталей и материалов; очерчено место комплектующих деталей и материалов для изготовления ювелирных изделий в УКТВЕД; определенно и обоснованно критерии и показатели идентификации; представлено средства и методы идентификации; приведены примеры проведения идентификации в сложных случаях классификации за УКТВЕД комплектующих деталей и материалов для изготовления ювелирных изделий.

Annotation

It is article in the article: determination and order of authentication of stuff details and materials; outlined a place of stuff details and materials for making of jeweler wares in Ukrainian classification of commodities for foreign economic activity; certain and the grounded criteria and indexes of authentication; noted facilities and methods of authentication; resulted examples of leadthrough of procedure authentication in difficult classification of stuff details and materials for making of jeweler wares.

Багато було вже написано та сказано про психологічний та фізіологічний вплив коштовних виробів на здоров’я та самопочуття людини. У цьому напрямку було проведено безліч досліджень. Неодноразово доведено корисну так і шкідливу дію ювелірних виробів та їх компонентів на здоров’я людини.

Понять при проведенні товарознавчих експертиз. Нині існує багато ефективних методів та методик, завдяки яким визначають показники якості товару: надійність, довговічність, екологічність, функціональність, безпека споживання.

Довгий час розглядався вплив ювелірних виробів на здоров’я та самопочуття людини, ми пропонуємо розглянути інший бік цього процесу, а саме, як людина впливає на ювелірні вироби. Оскільки вплив ювелірних сплавів на здоров’я залежіть не тільки від основного складу сплаву, а і від великої кількості факторів та компонентів що входять у сплав.

Для розкриття цього питання розглянемо поняття якості ювелірних виробів. Саме поняття якості дуже широке та включає в себе велику кількість категорійних понять.

Якість – один з основних та визначальних показників, що впливають на вибір ювелірних виробів покупцем. Особливо це стало актуальним в наш час. Виробники ювелірних виробів, для підвищення конкуренто спроможності, намагаються постійно підвищувати якість своїх товарів. Адже тільки гарною репутацією, що формується за рахунок якості та надійності ювелірних виробів, можна здобути увагу покупців. Покупці ж в свою чергу ставлять все нові і нові вимоги до коштовних прикрас. В останні роки найбільш актуальними стають проблеми безпеки споживання товарів. Подібні вимоги висунуті тепер і до ювелірних виробів.

Якість – один з основних та визначальних показників, що впливають на вибір ювелірних виробів покупцем. Особливо це стало актуальним в наш час. Виробники ювелірних виробів, для підвищення конкуренто спроможності, намагаються постійно підвищувати якість своїх товарів. Адже тільки гарною репутацією, що формується за рахунок якості та надійності ювелірних виробів, можна здобути увагу покупців. Покупці ж в свою чергу ставлять все нові і нові вимоги до коштовних прикрас. В останні роки найбільш актуальними стають проблеми безпеки споживання товарів. Подібні вимоги висунуті тепер і до ювелірних виробів.

Досить часто людина надає магічні властивості різноманітним предметам. У науковій літературі це називають фетишизмом. Фетишизм (фр. fetichisme) – одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи, які є нібито наділені чудодійною силою. Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів тощо. Зазвичай такі амулети и обереги – це вироби з коштовних металів та каміння. Оскільки ювелірна сировина вже наділена незвичайними фізичними та естетичними властивостями і завжди приваблювала людину грою світла своєрідним блиском. Виникнення фетишизму датується часами язичництва. Але відомі приклади поклоніння коштовним металам і ще в більш ранніх цивілізаціях. Ми можемо чітко прослідкувати розвиток фетишизму з стародавніх цивілізацій, проходячи через середні віки і аж до наших часів. Незважаючи на стрімкий розвиток новітніх технологій, настання комп’ютерної ери, людина і до тепер не втратила вірування у надзвичайні властивості коштовностей. Хоча зараз вони не мають такого явного вираження, як у стародавні часи, а перейшли на рівень підсвідомого. Людину ніби притягує до незвичайної краси ювелірних виробів. Коштовності залишаються ознакою добробуту, благополуччя, стабільним фінансовим інструментом накопичення.

Та чи так містичні надзвичайні властивості коштовностей як про них говорять? Розвиток технологій надав можливість в деякій мірі надавати виробам певних цілющих властивостей, розкрив механізми взаємодії коштовностей та людини.

Для прикладу можна навести широковідому дію срібла, яке знешкоджує хвороботворні мікроорганізми. Частково розчиняючись у воді, срібло утворює іони, що здатні вбивати хвороботворні мікроорганізми. Зараз на основі цього механізму виготовляють фільтри для очистки води у промисловості та побуті.

Новітні технології дозволяють надавати ювелірних виробам певного магнітного заряду, що позитивно впливає на організм людини. Можна виділити декілька видів впливу ювелірних виробів на організм людини. Зокрема: психологічний вплив та фізико-хімічну дію.

Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю їх якості. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку, який поки що можна характеризувати як неблагополучний з точки зору відсутності високоякісних, максимально адаптованих до потреб споживачів товарів.

На сьогоднішній день проблема якості ювелірних виробів стала особливо актуальною. Оскільки ювелірні вироби є високоліквідними товарами, для них визначені особливі процедури контролю і державного регулювання торгівлі. Висока вартість виробів з дорогоцінних металів визначається фізико-механічними властивостями безпосередньо сплаву, художньою, естетичною та колекційною цінністю виробу.

Актуальність даної теми полягає в забезпеченні відповідного рівня якості ювелірних виробів за допомогою впровадження сучасних гармонізованих вимог та методів оцінки у сферу товарознавчої експертизи.

Метою даної роботи є висвітлення на основі аналізу вимог нормативної документації узагальнених теоретичних знань та практичного застосування товарознавчої експертизи для формування цивілізованого ринку ювелірних виробів.

Об’єктом дослідження цієї роботи є ювелірні вироби.

Актуальність теми полягає в тому, що однією з умов успішного розвитку і безпеки суспільства сьогодні є наявність і збереження системи культурних і духовних цінностей, що складають ціннісний зміст людського буття, оскільки завдяки відтворенню і трансляції духовних цінностей, здійснюється духовний зв'язок поколінь і передається духовний досвід людства. Питання про цінності стає особливо актуальним за умов трансформації суспільства. Саме «в умовах трансформації суспільства людство не відпрацьовує звичайні стереотипи, традиції і норми, і виникає необхідність у філософському їхньому осмисленні» [31, 6].

Об’єкт дослідження – загальнолюдські цінності.

Предмет дослідження – філософське обґрунтування загальнолюдських цінностей.

Мета дослідження – обґрунтувати світоглядні та філософські аспекти загальнолюдських цінностей.

Актуальність теми полягає в тому, що однією з умов успішного розвитку і безпеки суспільства сьогодні є наявність і збереження системи культурних і духовних цінностей, що складають ціннісний зміст людського буття, оскільки завдяки відтворенню і трансляції духовних цінностей, здійснюється духовний зв'язок поколінь і передається духовний досвід людства. Питання про цінності стає особливо актуальним за умов трансформації суспільства. Саме «в умовах трансформації суспільства людство не відпрацьовує звичайні стереотипи, традиції і норми, і виникає необхідність у філософському їхньому осмисленні» [31, 6].

Філософський аналіз категорії "цінність" передбачає її загальність. Аристотель підкреслював, що цінності людьми сприймаються по-різному. Наприклад, в оцінці щастя виявляється єдність особливого і загального. Епоха Відродження (М.Кузанський, Є.Ротердамський, М.Рафаель) найвищою цінністю визнала людину, а інші цінності є такими лише остільки, оскільки забезпечують загальний розвиток людства. Філософи епохи Просвіти вважали, що «лише на основі ціннісних орієнтацій справедливого суспільства можна формувати загальні духовні потреби людини і на їхній основі індивідуальні ціннісні судження» [13, 35]. Представники німецької філософії (Г.Гегель, І.Кант, Г. Фіхте) затверджували, що моральні, духовні цінності апріорно притаманні внутрішньому світу людини, її душі.

Визнання людської суб'єктивності і ситуативності необхідними компонентами існування дозволяє «поставити проблему цінностей як про-блему значущості будь-чого, крім значущості власного існування» [37, 11].

Переживання цінності як її суб'єктивного прийняття має великий діапазон: від інстинктивних і так званих фіксованих установок, що, як правило, не усвідомлюються, до свідомого вибору проблеми змісту. При цьому визначальним завжди в ціннісному відношенні є саме почуття. «Те, що ніколи не переживалося, не буде цінністю для людини, - пише Р.М.Нугаєв. - Воно може сприйматися лише розумом і буде існувати як логічна, абстрактна можливість цінності» [18, 125].

Зміна ціннісних орієнтирів поведінки і діяльності на рівні окремих індивідів та соціуму загалом за відсутності об’єднуючої ціннісної платформи зумовили такі соціальні патології, як політична дезорієнтація і деморалізація населення, смисловий нігілізм, падіння вартості людського життя, екзистенційний вакуум в індивідуальній свідомості, антагонізм людини і суспільства. Це вимагає раціонального обґрунтування та практичного втілення нової парадигми культуротворення, побудованої на вартісних (аксіологічних) засадах.

Актуальність проблеми й спричинила вибір теми дослідження – «Загальнолюдські цінності у філософії».

Об’єкт дослідження – загальнолюдські цінності.

Предмет дослідження – філософське обґрунтування загальнолюдських цінностей.

Мета дослідження – обґрунтувати світоглядні та філософські аспекти загальнолюдських цінностей.

Завдання дослідження:

1. Вивчити сутність, природу та історико-філософський генезис цінностей.

2. З’ясувати місце загальнолюдських цінностей в структурі соціуму

3. Охарактеризувати ієрархію (класифікацію) цінностей.

3. Обґрунтувати зміст загальнолюдських цінностей.

Методи дослідження: історичний, теоретико-критичний аналіз філософської літератури з проблеми дослідження, зіставлення, узагальнення і синтезування здобутої інформації.