Вівторок, 27 Червень 2017, 21:11
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Статті [4]
Загальнолюдські цінності у філософії [2]
Розкриття механізму впливу якості ювелірних виробів на здоров'я людини [3]
Дослідження хімічного складу сплавів золота [22]
Курсова робота з матеріалознавства та технології виробництва непродовольчих товарів на тему: "Дослідження хімічного складу сплавів золота (за матеріалами Державної пробірної служби Міністерства фінансів України)"
Порівняльні споживчі експертизи [1]
Статті по темі порівняльних споживчих експертиз
Наше опитування
Яка приблизна загальна вага золота у Вашій власності
Всього відповідей: 76
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Публікації

Головна » Статті » Дослідження хімічного складу сплавів золота

1.8. Маркування та клеймування сплавів золота
Категорія: Дослідження хімічного складу сплавів золота | Додав: BigBoss (13 Грудень 2010) | Автор: Портянко Александр Петрович E-mail WWW
Переглядів: 10660 | Теги: маркування, сплави золота, клеймування | Рейтинг: 0.0/0

1.8. Маркування та клеймування сплавів золота

Різноманітність сплавів однієї проби може бути дуже великою, і тому стандартизація сплавів без їх маркування неможлива. Кожен сплав має своє маркування, за яким можна визначити вміст компонентів. Марки сплавів золота встановлюються відповідно до вимог ГОСТ 6835 - 80 "Золото и золотые сплавы. Марки."

Для маркування компонентів золотих сплавів введено літерні позначення: Зл - золото, Ср - срібло, М - мідь, Пд - паладій, Пл -платина, Н - нікель, Кд - кадмій, Ц - цинк. Вміст компонентів визначається цифровим шифром.

У сплавах золото-срібних, золото-мідних та золото-срібно-мідних вміст дорогоцінного металу в марці надається в тисячних частках. Наприклад, марка золота 750 проби ЗлСр750-250 означає двокомпонентний золото-срібний сплав із вмістом 750 часток золота, тобто 75%, та вмістом 250 часток срібла, тобто 25%.

У марках золото-мідних сплавів цифровий шифр вказується лише для золота. Наприклад, марка золота ЗлМ583 означає двокомпонентний сплав із вмістом золота 58,3% (583 проба), решта - мідь.

У марках золото-срібно-мідних сплавів цифровий шифр ставиться лише для золота та срібла. Наприклад, марка ЗлСрМ958-20 означає трикомпонентний золотий сплав 958 проби, в якому є окрім золота 20% срібла, решта (2,2%) - мідь.

У золотих сплавах із вмістом платини, паладію та нікелю цифровий код вказує на відсотковий вміст кожного компонента, окрім золота. Наприклад, марка ЗлМНЦ12,5 ~ 10 - 2,5 означає золотий сплав 750 проби, в якому міді - 12,5%, нікелю - 10, цинку - 2,5.

У марках золотих припаїв золото має позначення - ПЗл, а цифровий шифр вказує на відсотковий вміст ( %) лігатурних домішок та ставиться після кожного компонента, окрім останнього. Наприклад, марка золотого припаю П3л58,3Ср11М18КдЮЦ означає 5-компонентний сплав 583 проби, в якому срібла - 11%, міді - 18, кадмію - 10, решта (2,7%) - цинк.

Усі ювелірні вироби з дорогоцінних металів, які призначено для продажу, повинні мати державне пробірне клеймо та іменник.

Державне пробірне клеймо - знак встановленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форми затверджується Міністерством фінансів України та виготовлюється за його замовленням.

Пробірні клейма поділяють на 2 групи: основні й додаткові.

Основні пробірні клейма мають самостійне значення і засвідчують кількість вмісту дорогоцінного металу, а додаткові використовують в поєднанні з основними для клеймування роз'ємних та додаткових частин виробу.

Закон України від 18.11.97 р. №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" встановлює для ювелірних виробів з сплавів золота такі проби:

333, 375, 500/585, 750.

Проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого вироблено виріб з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагомих одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.

У світовій практиці відповідність сплавів за вмістом дорогоцінних металів опробовують в метричній системі.

Метрична проба - наявність дорогоцінного металу в 1000 вагових одиницях сплаву.

В Англії, США, Швейцарії використовують каратну систему.

Каратна проба - це наявність дорогоцінного металу в лігатурі з 24 частин.

До 1927 р. Росія практикувала золотникову систему проб.

Золотникова проба - число золотників дорогоцінного металу у фунті сплаву. Фунт дорівнює 96 золотникам, або 409,5 г, а золотник - 4,266 г.

Таблиця 1.9

Відповідність проб сплавів золота

Проби

метрична

золотникова

каратна

333

375

500

585 (583)

750

32

36

48

56

72

8

9

12

14

18

*Для того, щоб перевести одну систему проб на іншу використовують формулу:

де X- метрична проба;

а - золотникова або каратна проба.

Крім цього, можуть траплятись ексклюзивні сплави, наприклад, дукатне золото вміщує 980/000 золота, золото для пер - 667/000, гранатове - 250/000.

У Російській Федерації введено (1999 р.) і діють такі проби сплавів золота:

375, 500, 585, 750, 958, 999.


Рис. 1.2. Зразки основних державних пробірних клейм

В Україні основну масу виробів виготовляють зі сплавів проб 750, 585. За кордоном широко використовують 18- і 14-каратні сплави.

Основні пробірні клейма мають самостійне значення та засвідчують, що виріб пройшов пробірний контроль та задовольняє вимогам Положення про пробірний нагляд. Відбиток основного клейма має три складові (рис.1.2. та Додаток А):

1. Знак посвідчення, який може бути різним залежно від того, в якому році цей виріб було виготовлено:

• 1908-1927 рік випуску - "жінка в кокошнику";

• 1927-1958 роки випуску - "голова робітника з молотом";

• 1958-1993 роки випуску - п'ятикутна зірка з серпом та молотом всередині;

• з 1993 року випуску українські виробники мають знак-посвідчення - тризуб;

• з 1998 року суб'єкти підприємницької діяльності:

▲ ВАТ "Українські ювеліри";

▲ Львівський державний ювелірний завод; А З AT "Харківській ювелірний завод";

▲ Вінницьке державне підприємство "Кристал" - знак посвідчення - листок каштана.

2. Шифри інспекції пробірного нагляду, що розташовують в нижньому лівому куті відбитка клейма.

3. Тризначне цифрове позначення встановленої проби.

Додаткові клейма застосовують для клеймування роз'ємних та легко від'ємних деталей виробів. Ці клейма не мають самостійного значення і застосовуються лише разом з основними (Додаток А).

Згідно з постановою КМУ від 02.03.98 №238 в Україні існують певні суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та мають право (за наявності акредитованої у встановленому Державним комітетом зі стандартизації, метрології та сертифікації порядку лабораторії) на клеймування виробів власного виробництва державним пробірним клеймом. Це такі підприємства, як:

• Львівський державний ювелірний завод;

• Вінницьке державне підприємство "Кристал";

• ВАТ "Українські ювеліри", Київ;

• З AT "Харківський ювелірний завод".

Інші ювелірні підприємства зобов'язані клеймувати вироби у відповідних органах державного пробірного контролю.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов'язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем на всіх виробах.

Іменник - це спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

Відбиток іменника щорічно підлягає реєстрації в органах державного пробірного контролю (Закон України, розд. 1, ст.1, п. 24).

Іменник має форму прямокутника або прямокутника з загостреним кінцем, в якому умовно позначені десятиріччя випуску, рік виготовлення в десятиріччі, шифр інспекції пробірного нагляду та індивідуальний шифр виробника (Додаток А).

Крапка, дві крапки або відсутність крапки, а також цифра або літера алфавіту, починаючи з А (2000), Б (2001) і т. ін.) (на початку або в кінці) засвідчують рік виготовлення у визначеному десятиріччі, далі ідуть літери (К, Л (Д), X, О), які позначають шифр інспекції пробірного нагляду та шифр виробника. З 1998 р. в іменниках можуть стояти літери КЮ, ЛЛ, KB, ХЮ, що засвічують шифр суб'єктів підприємницької діяльності.

В іменниках 1953-58 років остання цифра року виготовлення ставиться після шифру підприємства-виготовлювача. Пробірне клеймо - голова робітника з молотом, шифр інспекції - літера грецького алфавіту.

З 1 червня 1958 р. в іменниках остання цифра року виготовлення розташовується після шифру та підприємства виготовлення. Пробірне клеймо - випукла зірка з випуклими серпом та молотом на ній, шифр інспекції - літера російського алфавіту.

• 1963-68 p. - в іменниках остання цифра року виготовлення ставиться після шифру підприємства-виготовлювача, як у 1953-1958 роках, але різниця полягає у пробірному клеймі.

• 1969-78 р. - в іменниках остання цифра року виготовлення розташовується перед шифром підприємства-виготовлювача.

• 1979-89 pp. - в іменниках остання цифра року виготовлення з крапкою перед нею розташовується перед шифром підприємства-виготовлювача.

• 3 1990 р. в іменниках остання цифра року виготовлення з двома вертикальними крапками перед нею ставиться перед шифром підприємства-виготовлювача.

• 3 1993 року як знак посвідчення замість зірки застосовується тризуб.

• 3 1998 р. суб'єкти підприємницької діяльності: ВАТ "Українські ювеліри", Львівський державний ювелірний завод, Вінницьке державне підприємство "Кристал", ЗАТ "Харківський ювелірний завод" почали застосовувати клеймування для своїх ювелірних виробів. Знак посвідчення - листок каштана.

• 3 2000 р. в іменниках остання цифра року ставиться перед шифром підприємства виробника.

На сьогоднішній день в Україні для запобігання фальсифікації ювелірних товарів, введено обов'язкове клеймо , яке наноситься на вироби.

Приклад:

275 НП КЮ 3 585°K

275 - іменник підприємства-виробника;

НП - знак посвідчення національної пробірної палати;

КЮ - шифр заводу виробника AT "Київські ювеліри";

3 - остання цифра року виготовлення виробу;

585° - проба дорогоцінного металу;

K - малий герб України.

Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на території України лише за наявності державного пробірного клейма.

Органи державного пробірного контролю у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, здійснюють обов'язкове клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів суб'єктами підприємницької діяльності в Україні. Не підлягають обов'язковому клеймуванню в органах державного пробірного контролю такі вироби:

· напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів;

· вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність;

· ордени, медалі й монети;

· дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї і предметах побуту, релігійного культу тощо;

· сухозлітка жовта і сухозлітка срібна;

· прилади;

· лабораторний посуд, інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей.

Клеймо наноситься методом механічного штампування, лазерним та електроіскровим.

Останнім часом у світі почали широко застосовувати лазерні технології в маркуванні та клеймуванні ювелірних виробів, дорогоцінних сплавів та каміння. Лазерні технології обробки матеріалів широко застосовуються в промисловості для таких технологічних операцій, як зварювання, різання, маркування та гравірування, термообробка, свердління отворів(див. рис.1.2.).

Частина технологічних процесів лазерної обробки повністю відпрацьована та впроваджена в ювелірній галузі, деякі процеси та технології перебувають у стадії розробки.


Рис. 1.2. Прилад для лазерного клеймування виробів

Одним з найбільш цікавих методів обробки дорогоцінних металів є їх маркування та гравірування. Сучасні прилади, обладнані комп'ютерним управлінням, дають можливість наносити на метал методом лазерного маркування практично будь-яку графічну інформацію: малюнки, надписи, вензеля, логотипи. При чому зображення можна наносити як у растровому, так й у контурному вигляді.

Сучасне обладнання дає змогу переміщувати лазерний промінь зі швидкістю більше двох метрів за хвилину та забезпечувати графічне розрішення на металі до 10... 15 смужок на міліметр. Така техніка надає можливість виготовляти різноманітні підвіски, шпильки та інші ювелірні вироби зі специфічною лазерною графікою та низькою собівартістю.

Цікавим застосуванням лазерної технології гравірування є нанесення різноманітних логотипів, вензелів власників, товарних марок та знаків на елементи столового посуду як з дорогоцінних, так і з недорогоцінних металів (позначка "нерж." на вістрі ножа). Високе розрішення (тонка смужка), точність та повторюваність графічного малюнка на металі надає можливості ефективно застосувати лазерне маркування для розмітки виробів під подальше ручне гравірування[8].

Клеймом літери Б клеймують:

ü усі нові вироби, які виготовлені з одного виду дорогоцінного металу і відповідають одній з установлених чинних проб;

ü реставровані вироби, які мають відбитки іноземних, колишніх російських (до 1926 р.), радянських пробірних клейм, а також вироби з деформованими, нечіткими та зашліфованими відбитками державних пробірних клейм;

ü вироби, що складаються з двох тотожних частин (портсигари), - на обох частинах, парні вироби (запонки, сережки) - кожен окремо;

ü вироби з дорогоцінних металів з покриттям - за встановленою чинною пробою дорогоцінного металу.

Клеймами літери Б на основній частині та літери Д на додаткових (другорядних) частинах клеймують:

ü вироби з дорогоцінних металів, що мають рознімні додаткові частини і виготовлені з різних сплавів одного або кількох дорогоцінних металів;

ü комбіновані вироби, виготовлені з різних дорогоцінних металів або одного дорогоцінного металу різних проб з нерознімними другорядними (додатковими) частинами.

Допускається наносити клеймо літери Д на основну частину виробу поруч з клеймом літери Б, якщо на додаткових (другорядних) частинах його нанести неможливо. У разі невідповідності дорогоцінного металу заявленій пробі клеймування здійснюють клеймом літери Е.

Допускається не наносити клеймо літери Д у разі, якщо:

ü цифрове позначення проби на частинах виробу (наприклад 585) збігається з фактично встановленою пробою дорогоцінного металу цих частин;

ü вага виробів менша 1,0 г незалежно від наявності другорядних і додаткових частин;

ü розміри та (або) розташування додаткових (другорядних) частин, розміри (дизайн) основних частин виробу не дають змоги нанести клеймо.

Клеймом літери А на основній частині виробу клеймують:

ü реставровані вироби з дорогоцінних металів з чіткими відбитками державного пробірного клейма або вироби з чіткими відбитками справжніх пробірних клейм колишніх органів пробірного нагляду УРСР (пробірні клейма з емблемою зірки та шифрами К, Д, О, X);

ü вироби з відбитками пробірних клейм колишніх органів пробірного нагляду УРСР (пробірні клейма з емблемою зірки та шифрами К, Д, О, X) - для проб, виключених з переліку встановлених в Україні проб у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 05.06.2003 N 909-ІУ;

ü у поєднанні з клеймом літери Д відповідної проби - вироби з дорогоцінних металів, розміри яких не дають змоги нанести на основній частині відбиток клейма літери Б.

Клеймом літери Е (НП) (невідповідність проби) клеймують вироби, за результатами випробувань яких установлено невідповідність проби.

Клеймом літери В на пломбі, що разом з етикеткою прикріплюється до виробу із зазначенням на етикетці відповідної встановленої проби дорогоцінного металу, клеймують ті вироби, на які неможливо нанести відбиток механічним, електроіскровим або лазерним способом, або за бажанням заявника[9].



Джерело: Курсова робота з матеріалознавства та технології виробництва непродовольчих товарів 2 курс
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]